Юрій Зінькевич

Персональний вебсайт

Вхід на сайт

Реєстрація

Пошук

Випадкові фото

Трамвай типу Е1 з причіпним вагоном типу С, Урбан-Лоріц Плац, Відень, Австрія
В музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

Качанівка » Галерея

» Регіони України » Чернігівщина » Качанівка


 


В розділі немає жодної фотографії


Качанівка — селище в Україні, в Ічнянському районі Чернігівської області.

Хутір Качанівка заснований наприкінці XVIII сторіччя (офіційною датою заснування селища вважається 1700 рік.

У 1770-х роках президент Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії граф Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський заснував на хуторі одну з своїх резиденцій. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.

1808 року Румянцев продав маєток поміщику Почеці та його дружині Парасці Андріївні. За нових власників садиба пережила другий будівельний період — палац перебудували у стилі російського класицизму, зведені нові будівлі, закладений пейзажний парк. Після смерті Григорія Яковича в 1824 році маєток успадкував син його дружини від першого шлюбу Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала Тарновським.

Василь Тарновський і його син Василь Васильович зібрали велику колекцію пам'ятників української старовини, особистих речей і документів, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Нині ці матеріали зберігаються в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського.

Наступними власниками Качанівки стали відомі цукрозаводчики, колекціонери і меценати української культури Харитоненки. П. Харитоненко придбав маєток за мільйон рублів. Сталося це 29 квітня 1897 року. Причому колишні власники Тарновські ще протягом року продовжували жити в маєтку. Павло Харитоненко одразу після оформлення купчої розгорнув у палаці масштабні перебудовчі роботи, якими керував архітектор Густав Шольц. З п'ятнадцяти споруд у центральній частині садиби, що збереглися до нашого часу, не менше семи збудовані за Харитоненка, а решту існуючих серйозно перебудовано. Значних змін зазнав будинок. У садибу провели електрику й телефон, обладнали водогін і каналізацію.

1918 року садибу Тарнавських націоналізувала радянська влада. У 1925–1933 роках в Качанівці діяла дитяча комуна імені Воровського.

У 1981 році, згідно з постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 24 листопада 1981 року, Качанівку оголосили Державним історико-культурним заповідником.

Основою заповідника є палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. Урочище Качанівка розкинулось на околиці села на нерівному ландшафті місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам'ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

27 лютого 2001 року заповіднику указом Президента України надано статус Національного.

Карта-схема Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» (джерело - Wikipedia)