Тепловоз М41-2162 на станції Чоп

   Перлиною Срібної землі, одним із найстаріших міст України є місто над Латорицею - Мукачево, яке немов у долонях матері, розкинулось у мальовничому передгір'ї Карпат. В синьоокій Латориці, як на рушнику долі, відтворюється його непроста історія. У цьому місті почуваєшся навдивовиж легко і затишно. Тут особливий, високого рівня цивілізації комфорт і майже все виглядає, як у респектабельній Європі: вузенькі, часів середньовіччя, вимощені бруківкою вулиці центральної частини, стилізовані під старовину ліхтарі, передзвін курантів на відреставрованій міській Ратуші.

   Мукачево - не тільки місце нашого проживання - це наш рідний дім, наша гордість і наша любов.

   Над Мукачевом протягом віків проносилися різні політичні бурі, воно входило до складу Угорщини, Галицько-волинського князівства, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, тепер місто у складі незалежної Української держави.

   Мукачево стало рідною домівкою людей різних національностей. Під плащаницею святого Мартина, покровителя міста, кипіло напружене, колоритне життя. З часу першої писемної згадки про місто минуло 1114 років, за цей час воно змінювалось, будувалось, розширювалось.

   З якого б боку Ви не наближалися до Мукачева, звідусіль видно величний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя, овіяний легендами й бойовою славою - Мукачівський замок "Паланок", який відіграв важливу роль у становленні Мукачева. Саме з ним пов'язують і походження назви міста. Одна легенда гласить, що місто будувалось у тяжких муках, інша - що нібито під замком на річці Латориці були млини, де мололи зерно на муку й назва походить від слова мука.

додатково фотогалерея до статті "Мукачеве: Мукачеве - перлина срібної землі"

   Над Мукачівським замком пронеслось багато різних воєнних гроз: його стіни стримували нашестя половців, татаро-монгольських орд; витримували облогу австрійських військ; були оплотом куруців-борців проти деспотизму; над вежами фортеці гордо майоріли знамена революції і національно-визвольної боротьби 1848-1849 рр.; зазнала фортеця і немало гірких часів, коли стала тюрмою для політичних в'язнів. У XX столітті замок був перетворений у казарми чехословацької, угорської армії. В 40-50-х роках він використовувався радянськими службами НКВС, КДБ, МВС. Майже 20 років тут знаходилось СПТУ № 1, що готувало механізаторів широкого профілю для сільського господарства. В 70-90-х роках тут проводились так звані реставраційні роботи, по суті відбувався тотальний розгром.

   З 1993 року тут розташовується Мукачівський історичний музей. Проводиться наукова робота, збираються й виготовляються музейні експонати, організовуються виставки, екскурсії.

   Сьогодні ведеться широкомасштабна робота по реставрації замкового воєнно-архітектурного комплексу з тим, щоб у недалекому майбутньому перетворити його у сучасне готельно-туристичне господарство. Уже відремонтовано приміщення в нижньому, середньому, верхньому замках ; відкрито краєзнавчий музей, картинну галерею.

   Окрасою нашого міста є й монастир на Чернечій горі, засновником якого був литовсько-руський князь Федір Корятович. Монастир теж зазнав багатьох перебудов і змін.

   До 1772 року тут була резиденція єпископів Мукачівської єпархії, в монастирі жили і працювали видатні культурні діячі краю - Йоаникій Базилович, Арсеній Коцак, Анатолій Кралицький. Зараз на Чернечій горі несе свою спасительну місію жіночий Свято-Миколаївський монастир, де мешкає 75 сестер-послушниць.

   Завдяки виключно вигідному топографічному і геополітичному місцезнаходженню (на відстані 40-50 км від кордонів з Угорською і Словацькою Республіками, і відповідно 90-100 км від кордонів з Румунією й Польщею), Мукачево є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізнодорожні магістралі : Москва - Київ -Будапешт - Белград - Рим і Москва - Київ - Прага - Братислава - Відень та автомобільні траси : Київ - Будапешт - Відень і Київ - Прага. В місті -велика автостанція, залізнодорожний вокзал. До залізнодорожної станції Мукачево прокладена колія Європейського стандарту, яка забезпечує доставку вантажів без їх, проміжного перевантаження на кордоні. Поряд з містом розташовано велике ( у минулому військове) літовище, придатне до прийому літаків будь-яких типів, яке планується переобладнати під вантажний аеропорт, зі створенням відповідної вантажно-зберігаючої й експедиторської інфраструктури.

   Значна частина будов населення знаходиться на лівобережній частині ріки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці - промислова зона. Мукачево є " секстаполісом", що означає - шість міст. Це ранішні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачева.

   Мукачево засноване на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у XIV столітті йому було надано статус міста. Тоді Мукачево було внесено в перелік королівського майна і йому надано привілеї, які надавалися й іншим середньовічним містам.

   Нині в місті проживає біля 95 тис. чол, переважна більшість з яких - українці, в злагоді і мирі живуть росіяни, угорці, євреї, білоруси, словаки, румуни, цигани.

   Мені, як міському голові, хотілося б дещо сказати про сьогоднішні проблеми Мукачева і перспективи його розвитку.

   Останнім часом Мукачево ніби зазнало другого народження і гарнішає, особливо стара його частина. Дякуючи долі, вдалося уникнути нашестя одноманітного "робітничо-селянського" залізобетону та п'ятиповерхових "хрущовок", зберегти й відновити у первісному вигляді будівлю ратуші, театру та інших об'єктів, споруджених наприкінці позаминулого початку минулого століття. Тут збережено архітектурну спадщину Австро-Угорщини, де витає дух Габсбургів та "застигла мелодія" витонченої готики з грайлим бароко.

   Європейське місто впродовж кількох останніх років упевнено повертає з небуття свої привабливі зовнішні риси, позбавляється невластивого, попри солідний вік, гриму та іншої дешевої пролетарської косметики. Уже кілька років підряд без зниження темпів згідно плану реставрується центральне ядро. Торік на цю благородну справу з міського бюджету використано півтора мільйона гривень.

   Замість сумнівного в екологічному плані нетривкого асфальту знову з'являється на проїжджій частині апробована століттями, мила серцю бруківка. Реставруються магазини в центральній частині зі своєрідним оформленням. Традиційно, місцеві оздоблювальні матеріали, кераміка й дерево відвойовують втрачені позиції у модних колись пластмас та холодного безбарвного алюмінію.

   Прикмет повернення до нормального, за правилами цивілізованої спільноти, життя у Мукачеві чимало. Центр стає пішохідним, вулиці та площі отримують природні, органічно властиві їм назви.

   Здійснено солідну програму шляхового будівництва - усі об'їзні магістралі капітально, із перспективою на багато років, реконструйовано. Приведено до європейських нормативів внутріквартальні транспортні мережі.

   Уся вулична торгівля раз і назавжди перенесена на спеціальну, ретельно облаштовану територію. Тут є зелений ринок, що пропонує покупцям садовину-городину, вирощену власноручно.

   Мукачево - колиска багатьох ремесел, що з віками переросли в потужний багатогалузевий промисловий комплекс. Як у минулому, далеко знали наших карбівничих ливарів, каменярів, гончарів, так нині добре ім'я в Україні і за її межами мають мукачівські приладобудівники, лижники, трикотажники, бетонярі, швейники, кераміки, меблевики, цеглярі, кондитери.

   Господарську діяльність ведуть більше 1300 суб'єктів. Основними галузями виробництва є :

    - машинобудівна та металообробна, які представляють ВАТ "Точприлад", ВАТ "Мукачівприлад";

    - деревообробна - СП "Фішер-Мукачево", ТзОВ "Ено-Мукачево", ТзОВ "Ено-меблі", СП "Кооімекс-Україна", ТзОВ "Перспектива", ТзОВ "Інтер-Каштан";

    - легка промисловість - ВАТ "Мрія", ВАТ "їлона", ВАТ "Едельвейс", ДП "Мукатекс", ТзОВ "Віад-Сейлс-Мукачево", ТзОВ "Швейна фабрика";

    - харчова промисловість - ТОВ "Барва",А.В.К. "Кондитерська фабрика", ВАТ "Пивзавод", ТзОВ "Компакт", ТзОВ "Натурпродукт".

   В місті впроваджено вісім інвестиційних проектів на загальну суму 24,8 млн. доларів США. Досягнуто високий приріст промислової продукції, темпи росту якої складають вище 50 відсотків. Уведено 2800 нових робочих місць, скоротилось безробіття і тепер складає 5,8 відсотка. Зменшилась кількість збиткових підприємств з 340 до 80. Власні надходження до міського бюджету виросли з 9,5 до 25 млн.грн. на рік. Виконання міської програми стабілізації економіки дало можливість своєчасно виплачувати зарплату та пенсії, успішно виконувати міські програми розвитку "Освіта - 2000-2005", "Житло", проводити реконструкцію історичного ядра міста Мукачево. Реконструйовано найдавніші будівлі ХII-ХIV століття, XIX - початку XX століття. Це сецесійні будови - міський драматичний театр, міська Ратуша, римо-католицька церква та інші будівлі на площі Миру. Усі площі міста камерні, невеличкі, тому кольори основних будівель площі підлаштовані під єдину кольорову гаму, і носять оптимістичний характер.

   Значних збитків комунальному господарству було нанесено листопадовим паводком 1998 року. Тому першочерговим завданням було не лише ліквідація його наслідків, а роботи по посиленню дамби на річці Латориця. Загальна довжина посилення дамби в межах міста Мукачева з двох сторін річки складає 18,25 км.

   Проведено капітальний ремонт мосту по вул. Беляєва, який об'єднує з центром міста 13-тисячний мікрорайон Росвигово.

   За період 1998-2001 років капітально відремонтовано 33 вулиці, 14 вулиць шашкового покриття, реконструйовано 5300 кв.м тротуарів із мощенням плиткою, облаштовано 15 нових павільйонів-зупинок. Прийнято програму по озелененню міста.

   Проводиться широкомасштабна робота по реставрації замку "Паланок". В місті відкрито нові пам'ятники: рівноапостольним Кирилу та Мефодію, засновникам слов'янської писемності; погруддя Т.Г. Шевченко, О.С. Пушкіна, жінки-матері біля греко-католицького собору Успенія святої Богородиці, який став для городян символом добра, благополуччя. За рішенням територіальної громади встановлено барельєф першому Президенту України М.Грушевському, письменнику Юрію Мейгешу. Дальшого розвитку набуває культура й освіта міста.

   Найважливішою складовою суспільно-економічного життя міста є освіта. Сьогодні в місті над Латорицею 12 загальноосвітніх шкіл I-III ступенів, 2 школи I-II ступенів, 2 початкові школи, гімназія з гуманітарним та художньо-естетичним профілями, ліцей з економічним та юридичним профілями, спецшкола-інтернат для сліпих та слабозорих дітей, 1 вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. У вересні 2000 року відкрито школу-інтернат для дітей-сиріт, дітей без батьківського піклування, напівсиріт. При ЗОШ-8 працює школа раннього естетичного розвитку "Радість", при ЗОШ-3 -єврейська недільна школа.

   6 позашкільних закладів: спортивно-оздоровчий комплекс ДЮСШ, ЦТКЄ ( центр туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту), станція юних техніків. Будинок школярів, еколого-натуралістичний центр, ДОК "Мрія". Загальна кількість учнів - 12,3 тис.чол., викладачів - 945 чол. В місті 23 дитячих дошкільних закладів, де виховується близько 3000 дітей.

   Готують кадри 5 професійно-технічних училищ, аграрний та кооперативний технікуми. В місті з 1914 року функціонує Мукачівське педагогічне училище. Нині - це вищий навчальний заклад першого рівня акредитації. На трьох відділах навчається майже 900 студентів.

   Сьогодні випускники закладу мають змогу продовжувати навчання в стінах рідного училища в Мукачівському інституті Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

   Створено 17 кафедр, де працює 161 викладач. За роки існування Мукачівське педучилище підготувало понад 11 тисяч спеціалістів, які зробили вагомий внесок у розвиток освіти, науки, культури не тільки Закарпаття, а й усієї України.

   Гордістю міста є Мукачівський технологічний інститут, відкритий в 1995 році. На трьох факультетах вузу навчається понад 1800 студентів, які здобувають інженерно-економічні та технологічні спеціальності. У вузі діють 6 кафедр, де працює понад 100 викладачів, із них 63 - професорсько-викладацький склад МТІ.

   На території міста знаходиться центральна районна лікарня, обласна дитяча лікарня, залізнична лікарня. В Мукачівській ЦРЛ розгорнуто 775 ліжок, працює 18 спеціалізованих відділень. Поліклінічним відділенням ЦРЛ ведеться прийом хворих по 27 спеціальностям з 1200 відвідуванням в зміну. Крім того, працюють стоматологічна поліклініка, станція швидкої медичної допомоги. В ЦРЛ працює 400 лікарів, серед яких є кандидати медичних наук, заслужені лікарі.

   Центром народного культурництва і дозвілля справедливо вважається міський Будинок культури. У його стінах, в колективах художньої самодіяльності зайнято близько 500 чоловік. Успішно працює в місті російський драматичний театр, заснований ще у 1945 році, гастрольні виступи якого щороку проходять по всій Україні та в країнах ближнього зарубіжжя.

   Міська книгозбірня заснована 1939 року, реконструйована у центральну бібліотечну систему з 8-ми філіями, в тому числі угорською та німецькою.

   В місті працюють 4 дитячі школи естетичного виховання: художня школа ім. М.Мункачі, школа мистецтв № 1 ім. С.Мартена, школа мистецтв № 2, хорова школа хлопчиків та юнаків.

   В місті є історичний музей, картинна галерея. В закладах культури міста працює 15 відомих творчих колективів, що мають звання "Народний" та "взірцевий" : цирк "Дружба", хореографічні колективи "Сучасник", "Валері", "Рондо", квартет скрипалів, хоровий колектив ветеранів культури і освіти, оркестр народних інструментів, дитячий танцювальний колектив, естрадна і циркова студії, міський хор "Гармонія", камерний , народний, естрадний оркестри.

   В Україні та багатьох країнах близького зарубіжжя має своїх прихильників унікальна школа - хор хлопчиків та юнаків під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Володимира Волонтира. В місті з'явилось багато самодіяльних хорових та інших колективів при національно-культурних товариствах, релігійних організаціях.

   Мукачево дало Карпатам, Україні, Європі безстрашну валькірію їлону Зріні, просвітителів Василя Кукольника, Михайла Лучкая, Михайла Андрелу-Оросвигівського, Олександра Митрака, істориків Івана Дулишковича, Теодора Легоцького, художників Міхая Мункачі, Юлія Вірага, педагога Августина Штефана, хірургів Олександра Фединця й Миколу Вітенбергера.

   Мукачево по праву можна назвати кузнею закарпатської літератури, яка дала цілий ряд визначених постатей у всеукраїнську скарбницю літератури. У 1940 році виданням газети "Русская правда" вийшов "Сборник 12" - подія дванадцяти молодих поетів, серед яких були мукачівці О.Балецький, А.Карабелеш, І.Керча, Ю.Гойда, С.Панько, Т.Черкасов. Того ж року Мукачівська літературна школа видала альманах "Живая струна", друковані вірші і проза О.Балецького, М.Варги, Л.Бездомного, Бурлаки, В.Молнара. Ще один альманах видали мукачівці -"Шаги". Тут надруковано твори Й.Жупана, Я.Бездомного, В.Хайнаса, І.Комлошія.

   У 1974 році вийшов збірник поезій "Віщий вогонь", де включено твори 10 найкращих мукачівських авторів: Юрія Гойди, Михайла Варги, Василя Добоша, Юрія Керекеша, Івана Маріяша, Миколи Мельнича, Василя Пагирі, Семена Панька, Георгія Токаря, Івана Чопея.

   Нині в Мукачеві продовжують творчу діяльність Іван Чопей, Василь Пагиря. Велике значення для розвитку української літератури зробив видатний Мукачівський письменник Юрій Мейгеш.

   Мукачево - колиска цілої плеяди відомих спортсменів. Капітаном збірної СРСР довгий час був Василь Турянчик. У найпрестижніших клубах країни виступали І.Осуський, С. Варга, І. Лендєл, Ф.Ванзи, Ф.Медвідь, С. Ряшко.

   І в наші нелегкі часи Мукачево гідно тримає марку міста, яке має глибокі історичні традиції. Місто над Латорицею пройшло багатовіковий період розвитку. Його жителям є чим пишатися, є що показати гостям із близького і далекого зарубіжжя.

повернутись
версія для друку